Дитячий обман.

Дитячий обман.

Причина  дитячого обману – не індивідуальна, а соціальна. Це закономірно, що в житті існує обман. Обман – форма боротьби за існування, захисне пристосування. Основна функція обману – соціальна.Таким чином, у соціальних стосунках обман нормальне явище, але слід мати  межу.

Щодо дитячого обману, то Ст. Холл виокремлює 5 видів дитячого обману:

• Героїчний – обман заради благородної мети
• Партійний обман – дитина говорить неправду через особисті стосунки до когось типу «правда лише для друзів»
• Егоїстичний – продиктований особистими інтересами типу «болить голова, не хочу їсти каші»
• Фантастичний – дитина вигадує через любов до вигадок і сама в це ж вірить
• Патологічний – в основі патологічна потреба всіх обманювати і себе, радіти вигаданим історіям

Усі практично діти обманюють, але чи завжди має це засмучувати нас? Ставлення до дитячої брехні може бути різним: спочатку ми не надаємо їй значення, потім засмучуємося. Та варто знати: якщо дитина постійно обманює – зупитнити її не легко. У світі дорослих збрехати – це вчинити морально низько,  дитячу брехню класифікують як брехню уявну і брехню заради досягнення мети.

Дошкільнята не замислюються над тим, що сказати неправду – це негідний вчинок. Їх уява наскільки багата, що вони і самі іноді не можуть відрізнити правду від брехні. Малюкам подобається вигадувати історії, які начебто  трапилися з ними або іншими членами родини, ототожнювати себе з героями мультиків. Таке фантазування є ознакою нормального розвитку уяви та мовлення, здатності абстрагуватися від реальності й подумки пізнати невідоме.

Свідомість дитини працює у двох напрямах: вивчає дійсність і створює ілюзію. Вигадуючи фантастичний світ дитина робить спробу відстояти приватне життя, мати свої таємниці. Тому поговорити з малюком про його фантазії буде досить цікаво та допоможе зблизитися з дитиною.

Інша справа, кол дитина використовує брехню, як найкоротший шлях до лідерства, шани, дружби, любові.

Основні причини брехні

1. Виправдати очікування дорослих, як наслідок завищених вимог.
2. Звернути на себе увагу, вигадуючи неправдиві історії для того, щоб відчути себе потрібною.
3. Уникнення покарання батьків.
4. Уникнення стресових ситуацій, коли дитина приховує від сторонніх сімейні проблеми.
5. Спроба помирити інших, коли дитина неодноразово є свідком сімейних сварок, то намагається помирити батьків, вигадуючи ситуації, яких не було.
6. Страх невдачі – дитині соромно за вчинок, вона не хоче, щоб хтось здогадався.
7. Наслідуванн від інших, як спроба бути дорослим.

Щоб подолати дитячу брехню, спершу треба виявити її причини, тоді вже діяти. Існує декільеа показників ознак брехні:

• Зміна виразу обличчя, поява неусвідомлених рухів;
• Зміна темпу мовлення, зниження тону, заїкання;
• Забалакування, спроба змінити тему розмови;
• Зволікання з відповіддю.

Основне завдання батьків полягає у тому, щоб виявити і стримати дитину від брехні, викорінити звичку. І хоча першою реакцією є покарання, воно не завжди дає результат, тому спробуйте спершу поглянути на ситуацію очима дитини, покажіть що ви готові її вибачити. Реагувати слід відносно віку. Коли дитині немає 6 років можна віджартуватися, памятаючи основним завданням – даи можливість дитині зрозуміти, що добре, а що погано.

Ваші дії на майбутнє

1. На брехню реагуйте спокійно, уникайте зайвих емоцій, фізисчної сили;
2. Разом вирішуйте проблему, знайдіть причину, інший вихід із ситуації;
3. Хваліть дитину, коли вона каже правду, особливо якщо це вимагає певних її зусиль, внутрішньої боротьби.
4. Пам’ятайте про невинність.Не робіть поспішних висновків, коли вину не встановлено.
5. Подавайте гарний приклад. Дитина дуже чутлива до інших людей, особливо коли вони вчать говорити правду, а самі іноді брешуть. Брехати і вчаться більше від дорослих.

Дитина чесна із своїми батьками,  коли:

• Довіряє їм;
• Не боїться їхнього гніву чи осуду;
• Впевнена:щоб не сталося, її не принизять як особистість;
• Знає що їй допоманають, підтримують;
• Дитина твердо знає, що ви на її боці.

Навчіться вирішувати проблему разом з дитиною, бачити проблему її очима та шукати мотиви і чинники брехні.  Памятайте, що дитина починає брехати, коли їй не вистачає любові, уваги, турботи, розуміння.

Психолог