ФАКТИ ПРО ТРАВМУ ДЛЯ БАТЬКІВ

ФАКТИ  ПРО  ТРАВМУ  ДЛЯ  БАТЬКІВ

Факт:

• Травма може привести до погіршення навчання
• Навіть одноразовий вплив травмуючої події може викликати нервозність, нав'язливі думки, перерваний сон, кошмари, гнів, примхливість та /або соціальну ізоляцію. Кожний з цих факторів може перешкодити концентрації уваги та вплинути на пам'ять

Факт:
Ви можете допомогти дитині, яка зазнала травмування стресoм

Хронічний вплив травмуючих подій, особливо в ранньому вiцi дитини, може:

• Несприятливо вплинути на увагу, пам'ять і пізнання
• Зменшити здатність дитини зосередитися, організувати та обробити інформацію
• Втручатися в ефективне прийняття рішень та/або планування проблеми
• Привести до сильного відчуття розчарування та тривоги

Факт:

Травмовані cтрecoм діти можуть відчувати фiзичнe та емоцiйнe виснaжeння 

• Фізичні симптоми (головні болі та болі в животі)
  Недостатній контроль емоцій
• Непослідовність в успішності
• Непередбачувана та/або імпульсивна поведінка
• Активна або пасивна реакція на дзвоник, фізичний контакт,  вiдкриття чи закриття дверей, звук сирени, освітлення, різкі рухи

Факти про травму

Інтенсивна реакція на те, що нагадує про їх травматичний досвід:

• Думають, що інші порушують їх особистий простір: "Що ти тут шукаєш/дивишся?“
• Зриваються, коли старшi намагаються коригувати їхню поведiнку або говорять, що i як робити
• Б’ються, коли їх критикують або дражнять іншi дiти
• Не сприймають перемiн та чинять опір змінам

Поради

Що можна зробити, щоб допомогти дитини, яка страждає  на травматичний стрес?

• Підтримуйте попередній навчальний ритм дитини

• Повернення до “нормалізації”: говоріть, що дитина є в безпеці і що життя  продовжується Дайте дітям вибір. Часто травматичні події пов'язані з втратою контролю та/або хаосу. Ви можете допомогти дітям почуватися в безпеці, надаючи їм їх власний контроль та вибір у деяких випадках

• Підвищiть рівень підтримки та заохочення дитини, яка страждає на травматичний стрес

• Встановить чіткі, тверді ліміти на неналежну поведінку з наступними логічними/роз’яснювальними, а не каральними наслідками

• Визнайте, що поведінкові проблеми можуть бути тимчасовими і можуть бути пов'язані з травмою. Пам'ятайте, що навіть самі руйнівні форми поведінки можуть бути викликанi травмою, пов'язаною з тривогою.

• Забезпечте спокійне місце для дитини, щоб поговорити про те, що сталося. Призначте час і місце для такої розмови, щоб допомогти

дитині зрозуміти, що це є нормально говорити про те, що сталося

• Дайте прості та реалістичні відповіді на питання дитини про травмуючу подію. Уточніть /поясніть спотворення та оману. Якщо говорити про травму ще не час, не забудьте пiзнiше знайти дитині час і місце, щоб поговорити/задати питання про минулу травму

• Будьте чутливі до змiн навколишнього  середовища, які можуть викликати несподiвану реакцію у дитини. Наприклад, жертви стихійних штормових лих дуже погано можуть реагувати на загрозу змiни в погодних умовах або на штормовi попередження. Діти можуть мaтu проблеми поведінки в зв’язку з наближенням дати травматичної події

• Передбачайте проблемний перiод та  забезпечте додаткову підтримку. Багато ситуацій можуть нагадувати про травму. Якщо ви в змозі передбачити такi ситуацiї, ви зможете допомогти шляхом підготовки дитини до певної потенцiйної проблеми/ситуації.

• Попереджайте дітей, якщо ви будете робити щось надзвичайне, наприклад, вимикати світло або cтворювaти раптовий гучний шум

• Будьте в курсі реакції інших дiтeй на травмовану стресом дитину та інформації, з якою вони з нею діляться. Захистіть травмовану дитину від цікавості однолітків та однокласників від деталей травми/стресу дитини

• Дітям допомагає впоратися з повторним переживанням травми гра або взаємодія з іншими людьми. Прикладiть свої зусилля, щоб попередити негативне повторення травми.

• Хоча не всі діти мають релігійні переконання, будьте уважними, якщо дитина відчуває серйозні почуття гніву, провини, сорому чи покарання, що можуть відноситися до вищої сили.
  Не вступайте в богословської дискусії. Краще знайдiть дитини відповідну підтримку.

Коли треба звернути увагу на додаткову допомогу для травмованої стресом дитини

• Коли реакція/поведiнка є серйозною (наприклад, інтенсивна безнадійнiсть і страх)
• Коли така поведiнка продовжується протягом тривалого часу (більше одного місяця) і заважає нормальному функціонуванню дитини
• Коли реакція/поведiнка є серйозною (наприклад, інтенсивна безнадійнiсть і страх)
• Коли така поведiнка продовжується протягом тривалого часу (більше одного місяця) і заважає нормальному функціонуванню дитини