ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДШОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Підлітковий вік – період дорослішання. Поступовий перехід від дитинства до рослості. Зверніть увагу, підліток – вже не дитина ( хоча деякі риси поведінки можуть бути ще, як у дитини), але ще й не дорослий ( він лише вчиться бути дорослим)

Завдання дорослих – допомогти йому успішно подорослішати.

Підлітковий період – час змін, бурхливого розвитку. Відбуваються якісні зміни і в пізнавальній діяльності, і в особистості, і в міжособистісних стосунках. У кожного ці зміни відбуваються в різний час. Деякі підлітки розвиваються швидше, деякі в чомусь відстають від інших, а в чомусь випереджають своїх однолітків. Наприклад, дівчатка розвиваються швидше, ніж хлопчики. Але і розвиток кожної людини відбувається не рівномірно. У межах підліткового періоду  психологи виділяють молодший підлітковий вік – 11-12 років і старший підлітковий вік – 13-14 років.

Характерні риси молодшого підлітка

-        Почуття дорослості підліток поступово усвідомлює, що він вже не дитина, що він дорослішає, і хоче, щоб це визнавали ті, хто його оточують, особливо дорослі. Почуття дорослості виникає приблизно в 11-12 років і досягає свого піку у 14 років. Важливий аспект цього почуття – це  прагнення робити щось «не іграшкове», а реально корисне, соціально значуще. З одного боку підлітки прагнуть відстояти свою самостійність і незалежність від дорослих, з іншого – чекають від них захисту підтримки допомоги.

-        Прагнення самопізнання підліток 11-12 років прагне розібратися в собі, побільше про себе дізнатися, зрозуміти себе.

-        Пошук ідеалів, прагнення бути схожим на свій ідеал підлітки шукають приклад, еталон особистості, стилю поведінки. Для чого це потрібно підліткам? Вони вчаться бути дорослими. Для цього їм потрібні приклади того, як бути дорослим, як домогтися успіху та інше. У підлітковий період активно формується бажаний «Я»  - образ. Підліток вибудовує його на основі своїх уявлень про те, як має бути в ідеалі. (Але ідеали у всіх різні, і того, який він зараз). Тобто відбувається своєрідне поєднання ідеального і реального «Я» образу.

-        Підвищена чутливість до оцінок оточення, вразливість у багатьох підлітків виникають комплекси неповноцінності з приводу їхньої зовнішності, манери поведінки через, те що вони не відповідають тим вимогам, які самі до себе висувають. Тому думка тих, хто поряд, на тлі таких переживань може бути сприйнята дуже болісно. Іноді підлітки приховують свої переживання з приводу зауважень дорослих або через незадоволеність собою. Тому дорослим варто бути обережними з жартами на адресу підлітків.

-        Прагнення спілкуватися з однолітками спілкування з однолітками  посідає основне місце в житті підлітка, є провідною діяльністю для цього періоду. У 10-11 років він ще відносно багато спілкується з батьками і в загалі з дорослими, а починаючи з 12-13 років відбувається стрімка переорієнтація на спілкування з однолітками. При спілкуванні з однолітками підлітки вчаться встановлювати і підтримувати контакти, прагнути успіху в суспільстві. Одноліткам вони часто довіряють більше ніж батькам. Батьки тиснуть вимогами, читають моралі. А це не дуже приємно.

-        Відчуження від дорослих підліток прагне автономізуватися від дорослих. Цей процес активізується з 12-13 років. Мета підлітка – довести, що він вже теж дорослий і може бути самостійним. Існує ще й відчуття власної території, власного простору, у який ніхто не повинен втручатися. (кімната, речі та інше). Емоційне відчуження відбувається в тих сім’ях де батьки продовжують поводитися з підлітком, як із маленькою дитиною, використовують тиск, всупереч бажанню підлітка проявляють надмірну цікавість до його особистих справ.

-        Прагнення дістати визнання серед однолітків мета мати компанію друзів, де цінують, а головне – визнають успішним,гідним просто дорослим, особливо важлива для тих, чиї батьки не визнають нових потреб своєї дитино.

-        Прагнення до групування це прагнення спілкуватися в групі однолітків, бажання належати до певної групи. Проявляється з 12 років а піку набуває у 13-15 років. Що це дає підліткам?

1. Реалізація потреби в спілкуванні, яка підвищується у цьому віці.

це проявити, а деколи спеціально демонструвати їх з метою самоствердження. 2.Можливість спілкування в своєму середовищі, де тебе розуміють.

3. Спілкування за інтересами.

4. Визнання з боку однолітків

5. Група однолітків для підлітків - це середовище, де вони відчувають свою самостійність і незалежність,де можуть

Групи можуть бути сприятливим середовищем спілкування, але може бути й інакше. У деяких підліткових угрупуваннях поширений так званий груповий тиск. У такій групі може бути свій «статут», свої «закони». Щоб стати її членом, потрібно прийняти ці правила, інколи навіть пройти якісь випробування. Трапляються випадки, коли підлітки, щоб вступати до групи, вдають, що розділяють її погляди. Їхня мета – дістати визнання в цій групі. Але виникає інша проблема: у таких групах є лідери, які вимагають від членів групи виконання певних дій. Під їхнім впливом члени групи можуть зробити те, що ніколи самі б не стали робити (наприклад: моральний тиск, знущання з інших, вживання алкоголю…)

-        Як протистояти тому, щоб підліток не потрапив до такої компанії? Необхідно формувати у нього прагнення робити вибір самостійно, спираючись на особисту думку, а не танцюючи під чиюсь дудку.

Підлітковий вік відносять до так званих критичних періодів життя людини, або періодів вікових психологічних криз.

Основні шляхи перебігу підліткової кризи

Криза незалежності найбільш поширена

Симптоми: норовливість, упертість, негативізм, свавілля, знецінення дорослих, негативне ставлення до їхніх вимог, які раніше виконували, протест – бунт,ревнощі до власності.

Криза залежності

Симптоми: надмірна слухняність, залежність від старших або сильних, регрес до старих інтересів, смаків форм поведінки.

Кризи незалежності – це ривок у перед, вихід за межі старих норм, правил, а криза залежності – повернення назад до тієї своєї позиції, системи відносин, яка гарантувала емоційне благополуччя, почуття впевненості, захищеності. З точки зору розвитку, подальшої життєвої перспективи більш сприятливим є перший варіант. Зазвичай у симптомах кризи наявна і та, й інша тенденція. Питання в тому яка з них домінує.

http://gradum103.zp.ua/index.php/pro-shkolu/sotsialno-pedagogicheskaya-sluzhba1/psikholog/psikhologichni-osoblivosti-molodshogo-pidlitkovogo-viku