27 БЕРЕЗНЯ У ШОСТЦІ СВЯТКУЮТЬ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТЕАТРУ
27 березня весь світ відзначає Міжнародний день театру. Цей день став справжнім святом не тільки для акторів сцени, але й для мільйонів глядачів. Міжнародний день театру відзначається щорічно з 1962 року. Він започаткований у Відні на 9-му конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО в 1961 році.
На питання щодо походження театру немає та й не може бути остаточної відповіді, оскільки поняття театрального мистецтва включає в себе надзвичайно велику кількість різноманітних аспектів, кожен із яких зародився як відносно самостійне явище й став частиною цілого лише пізніше. Однак, незважаючи на це, можна виділити два основних шляхи розвитку архаїчних зародків лицедійства, якими були магічні обряди й ритуали, з одного боку, та практичні потреби людства (задля задоволення яких часто використовувалися знову ж таки магічні елементи), з іншого боку.
Перші театри з’явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті з’являються зачатки Європейського театру. Слово “театр” походить від грецького theatron, і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою.
Театральне мистецтво України
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. З 11 століття відомі театральні вистави скоморохів. У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи – мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.
У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові. У Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.
Становлення класичної української драматургії пов’язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ’яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі. Бурлеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні. У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру – драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.
Театральній історії Шостки - понад 100 років
Театр в Шостці почав свою діяльність ще в кінці XIX століття. Вистави проходили в Народному Домі, який знаходився в районі лікарні №1. Після революції в 20-і роки спектаклі ставилися в робітничому клубі - будівля колишнього офіцерського зібрання (завод "Зірка").
Агітбригади або театри малих форм "Синя блуза", в Шостці виникли приблизно в 1925 році. Збереглися спогади одного з театральних подвижників М. Суховія: "Ми." Любителі ", влітку виступали в літньому робочому театрі, а взимку в збірному сараї біля першої прохідної заводу"(мається на увазі завод "Зірка"). Є відомості, що в той період існувало дві трупи: російська і українська. Актори для своїх виступів складали куплети і співали їх зі сцени, висміюючи всілякі недоліки в житті сучасного суспільства. Саме "сіньоблузівці" стали основою для організації самодіяльного театру. Коли в 1933 році відкрився Палац культури ім. Карла Маркса, колектив театру вийшов на велику сцену.
Як результат великої творчої праці в 1959 року Шосткинському театру присвоєно почесне звання "НАРОДНИЙ". 27 березня 2019 року шосткинський театр відзначить 60 - річчя з моменту присвоєння почесного звання, а глядачі подивляться прем’єру у виконанні самодіяльних артистів.
Майже 20 років тому театральну естафету Шостки підхопила Світлана Разломова, створивши дитячий театр "Дзеркало" в центрі естетичного виховання. Дитячий театр відкриває великі можливості для виховання, розвитку гармонійної особистості. Хто з нас не мріяв у дитинстві стати артистом, втілити риси характеру улюбленого героя? Дитинство – це особливий творчий світ, коли здатність уявляти, фантазувати розвинена особливо гостро.
«Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона – «засушена квітка», - писав В. Сухомлинський.
Театр - це завжди привід поговорити про щось важливе, про те, що хвилює, що дороге нашому серцю. А театральний гурток - це можливість для дитини виразити себе, бо театральне мистецтво є унікальним засобом духовного розвитку дитини. Зразковий театральний колектив «Дзеркало» (керівник Світлана Разломова) - це велика, дружна сім я, де кожному є діло до всього, що відбувається не тільки на сцені, а задовго до першої репетиції, розподілення ролей, виготовлення декорацій, вирішення світлових ефектів тощо.
Театр «Дзеркало» — один із творчих колективів, що активно функціонує у Шосткинському центрі естетичного виховання. Цього року актори театру «Дзеркало» готують для прихильників творчості Мельпомени гарний подарунок. В рамках відзначення Міжнародного дню театру, нашому глядачу буде представлено дві театральні прем’єри.
У 2016 році у Шостці зареєстрована громадська організація «Шосткинський народний театр», яка активно працює та постійно дарує нашому глядачу нові вистави.
Всіх тих, хто в різний час був причетний до театрального життя нашого міста, хто вважає себе другом театру і його шанувальником, шосткинські артисти запрошують 27 березня в Центр "Юність" Центру естетичного виховання на святкування Міжнародного Дня театру.
План заходів До дня театру 27.03.2019 року:
14:00 - «Алиса в стране расчудесии» - прем’єра театру «Дзеркало». Вартість квитка - 10,00 гривень.
16:00 - «Відображення білої тіні» прем’єра театру «Дзеркало». Вартість квитка - 15,00 гривень.
18:00 - «В ожидании Его» прем’єра Шосткинського народного театру. Вартість квитка від 25,00 гривень.
Квитки вже у продажу.
Довідки за телефоном +38 05449 7-22-30.
|